Свято Євдокима відзначається 13 серпня на честь благочестивого чоловіка Євдокима Каппадокіянина, який став покровителем сім’ї та домівки в очах наших предків. Ця релігійна подія, спочатку відома як свято святого Євдокима, народ почав називати Євдокимів день, щоб зробити його назву більш доступною для всіх.
Історія життя відомого праведника
Євдоким народився в малоазіатській Каппадокії в 9 столітті за часів імператора Феофіла Візантійської імперії. Він виріс у благочестивій християнській родині, і вже змалку виявляв покликання до служіння Богу та допомозі бідним. Євдоким хотів жити безшлюбно й уникати зустрічей з жінками, за винятком своєї матері, з якою завжди спілкувався відверто.
Згодом Євдоким отримав посаду правителя Харсіанської області влади. Він добросовісно та справедливо виконував свої обов’язки та виявляв глибоку віру в Бога. На 33-му році свого життя, Євдоким пішов у Царство Небесне. Перед смертю він попросив поховати його в тих шатах, в яких його знайдуть. Після поховання Євдокима, мощі святого стали джерелом дивних явищ і чудес, здатних оздоровити хворих та виконати інші цілющі діяння.
Звичаї та святкування
Одним із поширених звичаїв на Євдокимів день є замовляння борони для підвищення продуктивності рільницької праці. Люди читають вдячні молитви перед знаряддям, яке використовують у сільському господарстві, щоб забезпечити йому довговічність та успішну роботу. Вважається, що така вдячність перед бороною допомагає забезпечити достаток сім’ї.
Також у цей день на городах збирається ріпа, відома як «селянська годувальниця», і з неї готують різноманітні страви, такі як каші, пироги, та квас. Цей коренеплід вважається символом плодючості та достатку.
Це свято, на честь святого Євдокима, привносить спокій, благополуччя та добробут у життя людей, які вшановують цю традицію.