18 січня – Другий Святвечір. В народі це свято називали «Голодною кутею», бо весь день не можна було їсти. Господині до вечора мали приготувати пісні страви та зібрати за столом всю сім’ю.
Всі збираються за столом з появою на небі першої зірки. Спершу прийнято помолитися та покуштувати кутю, а далі можна приступати до інших страв.
У наших предків на Другий Святвечір був обряд «закликання морозу». Господар будинку кликав Мороза на вечерю, але просив, щоб той не нашкодив ні його худобі, ні урожаю.
Після вечері кутею, що залишилася, прийнято було нагодувати курей.
З настанням темряви, люди виносили дідуха з хати і спалювали його. Такі дії символізували прощання з холодами та закликання тепла.
Ввечері в церкві святили воду. Вона вважалася цілющою. Прийшовши додому, господар освяченою водою мав скропити оселю та всіх домочадців.
Ввечері діти збиралися та ходили щедрувати. В кожній оселі щедрувальникам були дуже раді, віддячували їм солодощами.
Молоді дівчата ворожили, щоб дізнатися, коли вийдуть заміж та хто суджений.
Люди вірили, що ввечері в колодязь слід кинути трохи снігу, щоб вода завжди була свіжою.
Наші предки, спостерігаючи за погодою цього дня, уклали народні прикмети.
Вечірній снігопад прогнозує щедрий урожай жита та пшениці.
Лютує хуртовина на свято – буде гарний урожай.
На деревах немає снігу – погано вродять ягоди. Гілки вкриті снігом – ягід буде багато.
Якщо вночі місяць буде повним, то навесні слід чекати повені.
Зоряна ніч означає великий приплід ягнят.