Святого Іоанна Олександрійського заведено вшановувати 12 листопада.
Святий вів праведне життя й намагався допомогти абсолютно всім. Дні життя були розписані, парк днів допомагає нужденним, кілька у лікарні, а ще встигає допомоги зневіреним. Якщо з’являлася вільна хвилина, молився Всевишньому.
Народився святий у місті Аматус, на Кіпрі у не багатій родині. Одружився та став батьком рано. Але йому довелося втратити їх рано й через це він вирішив відмовитися від всіх благ. Він почав вести аскетичний спосіб життя та постійно молитися. Іван прийняв чернечий постриг та змінив ім’я на Іоанн. Після цього він став допомагати всім, хто залишався у біді. Через деякий час він зайняв місце Олександрійського Патріарха. Згодом він вирушив жити з бідняками. Ніколи не приймав євтихіанство.
Коли на Олександрію напали перси, він вирушив на допомогу у Константинополь. Але дорогою, святий помер. Після смерті святого, мощі продовжували творити чудеса. Спочатку його поховали у Константинополі, а через деякий час перевезли тіло до Венеції. У наш час останки зберігаються у церквах на Афоні та Будапешті.
Згодом Іоанна зарахували до лику святих.
Жінки цього дня читають молитви за своїх дітей. Всі весілля закінчуються, а хто не встиг одружитися, чекали до настання Різдвяного тижня.
Прикмети:
- Якщо у печі тріщить вогонь, чекайте морозів.
- Весна прийде пізно, якщо на дорогах лежить сніг.
- Скоро потеплішає, якщо на дворі йде дощ.