За християнським календарем 26 травня заведено шанувати пам’ять святої Гликерії.
Гликерія присвятила себе Господу. Вона дуже рано втратила батьків. В тому місті де вона мешкала, святкували свято шанування Зевса. Прикрашало свято хода зі смолоскипами. Гликерія йшла попереду всіх в натовпі та ступила першою до храму. Вона всім сказала, що має честь першою принести жертву Зевсу.
Головний правитель не суперечив, але лише запитав де її лампада, якою вона буде підпалювати жертву. На це вона відповіла, що лампада у неї на чолі. Вона попрохала всіх погасити свій вогонь, стала на підвищений монумент для гарного бачення та скинула з себе покривало. Всі побачили на чолі знамення хреста Господнього. Гликерія піднявши руки догори почала молити Господа почути її прохання та осоромити віру язичників.
В цю мит пролунав грім, ідол впав на підлогу та розлетівся на дрібні частини. Язичники почали жбурляти у святу камінням, але все було марним. Тоді її кинули до темниці та довго знущалися з неї. Потім возили по різноманітним містам, де на арені знущалися з неї – кидали в полум’я, знімали скальп з голови, кидали у клітку з левами, але вона постійно залишалася цілою та неушкодженою.
До її священних мощів люди ставляться з повагою.
Люди вірили прикметам, вважали якщо в цей день безліч комарів – чекали врожай ягід, а якщо мошки – чекали врожай грибів.
Також вважалося, якщо до обіду вбити комара, то комарів на 12 збільшиться, а якщо після – то навпаки стане меншою.