15 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці, осінній Великдень. Як потрібно провести це велике свято

У церковних поняттях існують кілька святкувань, які пов’язують з Дівою Марією та Ісусом Христом. Богородичні святкують на честь Діви Марії, а Панські на честь Ісуса Христа. 15 серпня відзначають Богородичне свято – Успіння Пресвятої Богородиці. Люди з повагою вшановують цього дня Діву Марію.

Перед цим святом проводиться Успенський піст, який триває 14 днів. Він так само суворий, як Великодній піст. Це останнє двунадесяте свято у році.

У цього свята є один день, який отримав назву предпразднавство та дев’ять днів попраздновства. Предпразднавство – це один або пару днів перед святом, під час служби не читають молитви, які присвячують святу. А попразнство – такі самі дні, тільки після свята.

Якщо свято випало на середу чи п’ятницю, дозволяється вживати рибу, а розговлятися можна наступного дня. Якщо це свято випало на інші дні тижня, посту вже немає, тому можна їсти все.

Про все, що стосується Ісуса та Діви Марії можна прочитати у церковному Переказі. Але у біблійних текстах нічого не сказано про те, як Діва Марія дійшла до Всевишнього та про її поховання. Головною книгою віровчення є Переказ та Священне Писання.

У Новому Завіті написано про розп’яття Христа та те, як він попросив Іоанна Богослова допомагати та дбати про його матір. Після того, як Ісуса розп’яли, Діва Марія та його учні почали постійно молитися та зберігали піст.

У День П’ятидесятниці, коли на учнів зійшов Святий Дух, його дар отримала матір Ісуса.

У деяких пам’ятках було написано про умови життя Діви Марії. У деяких джерелах написано, що її взяли з землі на небо.

Десь за 3 доби до її смерті, до неї навідувався Архангел Гавриїл та розказав їй про Успіння, яке на неї чекає. Все сталося саме так, як сказав Гавриїл. Її поховали поруч з чоловіком та батьками. Під час прощальної церемонії були присутніми всі, але не було апостола Фоми.

Вже через 3 дні до місця поховання прийшов Фома, щоб побачити її труну. Її відкрили, але Діви Марії там не було. У труні вони знайшли її плащаницю.

Багато істориків стверджують, що святкувати це свято почали за часів правління імператора Маврикії. Це свято не вважали загально церковним.

Іконописці завжди зображали Діву Марію по середині, а з боків зображали апостолів. На задньому плані зображають Спасителя, який тримає душу Діви Марії. На іконі душу зображають, як немовля.

Згодом почали використовувати такий спосіб іконописання, як «хмарний тип».

Святий образ можна побачити на фресці з Македонії, з церкви Святої Софії. Зверху зображають апостолів, котрі відлітають на хмарках до смертного одру Діви Марії. «Хмарне Успіння» вперше зобразили на іконі у Новгородському Десятинному монастирі. Зверху на святині намальований сегмент неба, блакитного кольору з зірками із золота та фігурами янголів, які забирали душу Святої Діви Марії. Побачити святиню можна у Третьяковській галереї.

Дуже часто можна побачити святиню, на якій намальовано пару свічок, які є символом молитві Господу.