21 вересня — день Кіндрата та Ігната. Що заборонено робити усім господарям, та чого остерігатися

Вшанувати пам’ять священномучеників Ігнатія єпископа та Андрія пресвітера потрібно 21 вересня. Вони віддали своє життя за віру у Всевишнього.

Також, цього дня відзначають день отримання святих останків митрополита Дмитра, який був святителем Ростову та пам’ять апостола від сімдесяти Кіндрата Афінського.Люди назвали свято просто — день Кіндрата та Ігнатія або Кондрат’їв день.

Святих вважали захисниками родючості та землеробства, тому селяни намагалися встигнути закінчити всі роботи у полі до цього дня.

Святі від самого народження присвятили себе християнській вірі. Своє навчання провели у водній обителі. Саме там чернечий постриг прийняв Ігнатій. Це відбувалося за часів правління Лева Ісавряни. Андрій у той час став клірником. Правитель відрізнявся від всіх своєю жорстокістю, наказав знищувати ікони та людей, які були прихильниками християнства. Схопили й святих, але вони не зреклися Всевишнього. За це їх спочатку катували, знімали з них шкіру та палили. Святі залишалися неушкодженими, що й дуже сильно дратувало правителя. Він наказав протягнути їх по вулицях, а після цього вбити. Згодом їхні тіла були знайдені та поховані з усіма почестями.

Святий Кіндрат був архієреєм Мангазейським та Афінським. У цих містах він проповідував християнську віру. Він переманив багато язичників на свою сторону, але деякі навпаки дуже розлютилися та намагалися вбити його. У той час його врятував Всевишній. Правитель наказав спіймати святого та відправити до в’язниці. Там він помер від голоду. Святі мощі були заховані у Магнезії.

Люди починали молотити зерно. Жінки топили стодоли, спеціальний інструмент, щоб молоти зерно. На першій поличці було багаття, а на другій лежало зерно, яке підсушувалося. Потім сухе зерно мололи. Зранку працівників пригощали кашею, а ввечері пригощали пирогами та брагою.

Жінки наводили порядки у дворі. За традицією по селу гуляли свахи та заглядали через паркани. Це робили для того, щоб знайти гарну наречену, яка буде хазяйновитою. Якщо таку знаходили, то одразу проводили обряд сватання та обряд обмивання. А сваха перевіряла всі кутки, щоб висловити свою думку на рахунок нареченої.

Потім заведено виносити іменинний сніп, який зібрали цього річ. Його перев’язували стрічками різного кольору та обходили двір. Це робили для того, щоб був гарний врожай, а сім’я була єдиною та дружньою.