6 лютого згідно з календарем, вшановують пам’ять святої Ксенії. Народ називає це свято – «Аксинін день», а за старим календарем святкували його 24 січня. Це свято має й інші назви – День Ксенії, Ксенія Петебурзька, Ксенія Полузимниця, Ксенія Полухлібниця.
Хто ж така Ксенія? Ця жінка дуже рано втратила свого чоловіка. Коханий помер раптово і навіть не встигнувши вимолити прощення у Господа Бога. Тому, Ксенія вирішила замість нього виконати цю місію та присвятила цьому все своє життя. Всі свої нажиті статки вона віддала нужденним, одягла на себе одяг коханого і взяла на себе подвиг безумства. Через деякий час, Всевишній нагородив її умінням пророцтва й зцілення.
З давніх-давен це свято порівнювали з весною. Казали, яка Ксенія цього дня – така і буде весна.
Гарні хазяїва цього дня перераховували чи вистачить пшениці до наступного врожаю. Звідси й походить назва Ксенія Полухлібниця. В різних областях святкують свій день половини зими, через те, що кліматичні умови різні. До 6 лютого прийнято було з’їсти половину запасів хлібу, а інша половина повинна була залишитись. Люди цього дня вивчали цінову політику стосовно хліба. Якщо хліб цього дня здешевшав – означало буде гарний урожай. Низька ціна на хліб в цей день – значить не підніметься до нового врожаю.
На півночі було заведено зважити коровай ввечері та вранці, якщо зменшилась вага, то ціна впаде і навпаки.
На півдні по – іншому теж залишали хлібину на ніч, а вранці дивилися, якщо вона зменшилась – поганий врожай, а якщо на вид збільшилась – гарний урожай.
Що не можна робити в цей день.
Цього дня не можна було прати, шити, прясти.
Зав’язувати вузли – це зазивати похорони.
Міняти білизну у ліжку – можна захворіти.
Розповідати комусь про свої сни.