Літня сімейна пара сиділа на лавці у парку. Він ніжно тримав її за руку і щось розказував. А вона дивилася на ставочок, що колисав кілька сіреньких качечок неподалік. Вона згадувала їх сімейне життя, воно було чудове. Ще зовсім юною вона покохала свого чоловіка, а він щиро закохався у неї. Прожили вони гарне, щасливе життя, але чомусь, Господь не дав їм дітей. Вони сподівалися, вірили, молилися. Але…
Вона отямилася від своїх думок і почула, що її коханий чоловік казав:
— Тож, не турбуйся, люба, я все зробив, як ми домовилися. У редакції звісно на мене дивилися, як на чудовисько якесь, але об’яву все ж узяли.
А наступного дня, у всіх газетах вийшло оголошення такого змісту:»Продаються літні батьки, сімейна пара 70, та 75 років. Вартість 2000 тисячі гривень. Телефон та адресу можна знайти в редакції».
А на іншому кінці міста, цю газету вже читала молода дівчина, і палко обурювалася своєму чоловіку, теж молодому юнаку.
— Як так можна! Продати власних батьків?! Це нонсенс! — праведний гнів так і сипався з неї іскрами на усі боки.
— Ну чому ти так сердишся, кохана? Може у дітей, цих старенький людей, проблеми, може вони не мають змоги доглядати за батьками…?
— Тому і продають їх, як якийсь товар??? — вигукнула дівчина.
Цілий день молодята радилися, обговорювали знов і знов цю ситуацію, і на вечір рішення було прийнято.
Їм було дуже шкода стару сімейну пару, адже вони самі виросли в дитячому будинку. І не знали своїх рідних батьків. Молодих людей дуже обурила думка, що рідним дітям непотрібні власні батьки.
Наступного дня у квартиру старої сімейної пари постукали. Це були ті самі молодята. Ледь ступивши на поріг, дівчина похапцем почала діставати дві тисячі, про які йшлося в об’яві. Вона протягнула гроші, але на її подив, нікого окрім літніх бабусі та дідуся, у квартирі не було.
— То кому ж віддавати гроші? — збентежено поцікавилася дівчина. А потім не чекаючи ні хвилини додала:
— Квартира у нас невелика, але власна, чоловік працює, і я теж. Вам у нас буде добре. — і вона ніяковіючи замовкла.
Як виявилося, трохи раніше, старенькій жінці наснився Ангел. Побачивши його, вона гірко заплакала, адже все життя молилася, щоб Бог послав їм дитя. Ангел витер її сльози і сказав, як треба вчинити, а ще додав наостанок «Ніщо не відбувається в житті людини просто так, на все є воля Божа і Його замисел. Ті люди, які прийдуть до вас після об’яви і стануть справжньою вашою родиною. Так і сталося.
Ніхто не знає, якими шляхами веде нас Господь, і головне на цьому шляху — не втратити віру і надію, не забруднити душу образами чи люттю, і не впасти у відчай. Завжди треба вірити!