Бог живе там, де живе любов. Гарна притча про хлопчика, у якого не було мами.

Часто люди забувають, що справжні цінності – це людське життя та щастя. Погоня за матеріальними благами робить серця черствими до чужого горя.

Жінка, як завжди, поверталась пізно ввечері з роботи. Проходячи повз магазин, почула дитячий крик. Обернулась і побачила чоловіка, що наздоганяв хлопчика. Втрутилась в ситуацію і запитала, що коїться. Чоловік відповів, що цей хлопчик – злодюжка, бо поцупив з магазину ковбасу і хліб.

      Жінка за все заплатила продавцю і спитала малого:

• Нащо ти вкрав? В тебе складна ситуація? Розкажи мені, не соромся.
• Я рятував бабусю… Моя мама пішла від нас на Небо. Я боюся, що бабуся теж піде… Вона хвора і голодна, я лише хотів допомогти, — прошепотів налякано хлопчик.
• Не бійся, дитино. Зараз я проведу тебе додому і запитаю, чим можна допомогти.

До горла жінці ніби підкочувався клубок. Вона не мала сім’ї і не могла мати дітей. Йдучи за руку з хлопчиком, розуміла, що це – знак з Неба. В голові прокручувались різні варіанти розвитку подій, а на серці ставало спокійно і тепло.

Бабуся дійсно була хвора, але радість переповнювала її, бо за довгий час ніхто і не поцікавився їхнім станом.

Вдома і на роботі жінка роздумувала, як вчинити з цими бідними людьми. Звільнившись, одразу пішла до них.

• Мені наснилась мама. Вона сказала, що вимолила в Бога тебе. Тепер в мене знову буде мама, яка мене любитиме? — спитало хлоп’я.
• Так, тепер ми – сім’я. Я вас не покину. Нехай твоя мама просить і надалі для тебе доброї долі, — зі сльозами на очах промовила жінка.