26 жовтня встановлено як Дмитрієв день, присвячений вшануванню пам’яті святого великомученика Дмитра Солунського. Святого називали Мироточцем через те, що з його святих решток витікала олія з приємним ароматом та лікувальними властивостями.
Дмитро народився у християнській родині під час правління імператора Діоклетіана. Його батько займав посаду проконсула у Фесалоніках. Сім’я приховувала свою християнську віру від оточуючих. Таємно охрестивши Дмитра вдома, вони зберігали віру в безпеці. Після смерті батька Дмитро успадкував його посаду. На посаді він відкрито демонстрував свою віру, почавши проповідувати християнство та заохочувати парафіян до віри. Це привернуло увагу місцевого правителя, який наказав арештувати Дмитра. Спочатку над ним знущалися, а згодом стратили. Прихильники християнської віри поховали його святих решток.
Пізніше, за часів правління князя Дмитра Донського, після перемоги у Куликовій битві, було наказано проводити панахиду за загиблими воїнами у Дмитрієву суботу. З того часу цей день почали вважати поминальним.
Традиційно в цей день проводили поминання померлих членів родини. Також закінчувався шлюбний сезон, тому потрібно було встигнути відправити сватів до молодих пар.
Прикмети Дмитрієвого дня:
- Тепла зима та весна: якщо на дворі йде відлига, то зима та весна будуть теплими.
- Холодна та затяжна весна: якщо в цей день падає сніг і холодно, то весна запізниться і буде холодною.
- Вітер при багряній зорі: чутно, як виє вітер, якщо на небі з’являється багряна зоря.
- Розтоплення снігу на Великдень: якщо на Дмитрієв день випадає багато снігу, то на Великдень сніг розтане.