Чоловік прийшов до Бога просити захисту для сина, але отримав щось набагато цінніше.

Ця історія трапилася з одним чоловіком, який прийшов до Господа. Він ніс тяжкий мішок, йому було дуже важко й спина прогиналась від ваги. Чоловік дивився з під лоба, був дуже стривоженим та постійно пильнував за всім.

Господь запитав чоловіка:

  • Ти втомився? Присядь, перепочинь трохи.

Старий відповів:

  • Дуже дякую, але в мене нема часу, я тільки попросити тебе прийшов та швидко побіжу додому. Поки мене немає, може статися все, що завгодно та я буду винуватите себе все життя.
  • Чого ти будеш себе звинувачувати?
  • Я винуватитиму себе, що може щось трапитися з моїм дитям. Я прийшов попросити тебе, Господи, врятувати та оберегти його.

Господь мовив:

  • Я це й роблю, ти сумніваєшся в моїй турботі?
  • Та ні, але в житті трапляється стільки перешкод, а синок мій постійно хоче все спробувати сам. Я переживаю за нього, що він потрапить у неприємну ситуацію.
  • Значить буде обережніше все робити наступного разу, на своєму шляху відчує біль і смуток. Це дуже гарний досвід для нього. Чого ти постійно перешкоджаєш йому набувати цей життєвий досвід?
  • Я хочу огородити його від цього. Подивись, я тягаю постійно цей тяжкий мішок з соломою, щоб підкласти там, де він впаде.

Господь замислившись знов говорить:

  • Він може впасти де завгодно.
  • Це так, але я дотримуюсь такого прислів’я «якщо знав би, де впадеш – соломи підстелив би». Так я його оберігаю.




Господь запитав:

  • Ти бажаєш, щоб я його огородив соломою? Як бажаєш, а тепер поглянь!

Бог цієї миті створив капну соломи та викинув її у світ. Вона оточила повністю його сина, він був відгородженим від усіляких проблем та й від життя. Чоловік спостерігав, як син намагається пройти крізь цю солому, але він не міг нічого вдіяти. Це тривало досить довго, але через деякий час, хлопець знайшов сірники та підпалив солому. Навкруги утворився густий дим.

  • Синочку! – почав кричати батько. – Я біжу на допомогу!

Господь промовив:

  • Бажаєш додати ще соломи? Подумай, чим більше стелять соломи батьки, тим виникає сильніше бажання спалити її. Так і в житті, попри допомогу, діти починають палити його. Через те, що вони не знають, як впоратися з проблемами та як зробити правильний вибір у житті.
  • Я не можу цього дозволити! – сказав батько. — Моя солома стане для нього рятівником.
  • Ти вважаєш, що це солома, ти дуже помиляєшся. Це мішок з проблемами, з твоїми проблемами, страхами, які переживаєш ти. Цей мішок стає постійно важчим й ти скоро його не здужаєш нести.
  • Це значить, що сину не потрібна моя опіка?
  • Піклуватися ти повинен завжди, але відчувати турботи ти не повинен. Я про нього дбаю й не заважай мені це робити.




Чоловік добре подумавши попросив у Бога сірники та спалив мішок.

  • Ти зробив правильний вибір!
  • Тепер я буду довіряти тобі завжди, сам буду розв’язувати проблеми та навчуся жити, приймати горе й радощі. Тепер, я по-справжньому вірю тобі…
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями!