Одного разу донечка спитала маму:
- Матусю, коли я сьогодні на концерті співала, то дивилася на тебе. Ти посміхалася, але в твоїх очах бриніли сльози. Тобі не подобався мій спів?
- Надзвичайно сподобався. Я пишаюся тобою.
- То чому ж ти плакала?
- Це – сльози радості.
- А хіба від радості течуть сльози? Плачуть, коли погано.
- Я тобі розповім одну історію – і ти зрозумієш. Колись давно, на початку створення світу, Бог наділяв чоловіка і жінку різними якостями. Чоловікові дав силу, спритність, витривалість. Жінка поскаржилась Богові, що не отримала таких дарунків. На це Бог відповів: «Я дав тобі найцінніше – чутливість, щоб виховувати дітей та підтримувати чоловіка. Твоя душа буде вразлива, але ти всіх розумітимеш та втішатимеш. А твої очі – дзеркало душі. У них відображатиметься все, що ти відчуваєш».