День Варнави — 24 червня: головні традиції та заборони, яких слід дотримуватися усім християнам

24 червня в православній церкві відзначається день, присвячений апостолам Варфоломію Канському і Варнаві Кіпрському, видатним учням Ісуса Христа. Це свято більш відоме народом як День Варнави. За повір’ями, перед святом не слід косити сіно або рвати траву на полях, щоб не привернути до дому злу силу і не позбавити худобу корму на зиму.

Історія життя апостолів

Йосія (Йосип) народився на острові Кіпр у 1 столітті. Його батьки переїхали туди з Палестини під час війни. Згідно з релігійними джерелами, Йосія був родичем Марка, одного з чотирьох євангелістів. Від самого дитинства батьки виховували його в доброті та вірі в Бога. Після досягнення повноліття, Йосію направили до Єрусалиму для навчання у рабина Гамліеля. Там він також зустрів майбутнього апостола Павла.

Коли Ісус прибув до Єрусалиму, молодий Йосія прийшов за Ним і став Його послідовником. Ісус прийняв його серед 70-ти апостолів і дав йому прізвисько Варнава, що означає «син розради». Йосія отримав цю кличку через свої щедрість та готовність допомагати всім, хто потребував допомоги, незалежно від їхнього статусу чи статі.

Протягом усього свого життя Варнава мандрував і проповідував Слово Боже. По поверненні на Кіпр він заснував православний храм і продовжував служити людям. У віці 76 років Варнава помер. Його тіло було поховано біля міста Саламін, де пізніше було засновано монастир на його честь.

Інший апостол, Варфоломій, також жив у той же період у Кані Галілейській. Він був родичем апостола Пилипа, який привів його до Ісуса.

Після воскресіння Христа Варфоломій продовжив проповідувати християнство в багатьох містах і країнах, виконуючи чуда і допомагаючи нужденним. Одне з його чудес навіть привело до звернення царського двору до християнства. Це не сподобалося місцевим язичникам, і вони жорстоко замучили Варфоломія. Апостол не зламався, і за наказом царя йому відрубали голову. Проте, його мощі продовжили здійснювати чудеса і дарувати зцілення християнам.

Вірування і традиції свята

Люди вірили, що у день Варнави злі духи збираються та ділять між собою владу над землею. Чорти приписували собі різні обов’язки, такі як лякати дітей, шкодити лінивим господарям чи знищувати урожай. Після розподілу завдань, вони починали кататися по траві. Тому вважалося небезпечним косити траву або рвати її, бо це могло привести злу силу до дому.

Також у цей час припадали «русалочі гуляння», коли русалки з’являлися і влаштовували весілля з лісовиками. Іноді русалки спокушали мандрівників і не відпускали їх додому. Місця, де пройшла русалка, вважалися особливо родючими та цілющими.

Отже, День Варнави є днем шанування апостолів Варнави та Варфоломія. Свято пов’язане з їхніми життями, проповіддю Христа та чудесами, які вони творили. Також це свято має свої вірування та традиції, пов’язані з віруваннями в злі сили та з’явлення русалок. Це особливий день для православних християн, який відзначається з пошаною і вірою.