Дивовижна історія, про те як Бог творив Маму.

Бог помітив, що людина сумна і одинока, її нема кому підтримати. І вирішив Він створити маму. Довго підбирав для неї вигляд, риси характеру… Аж ось до Його майстерні завітав Ангел і промовив:

— Кого це Ви так довго вдосконалюєте?

— Людину, що зватиметься Мама.

— А чому саме на ній так концентруєте увагу, адже багато творінь вийшли з-під Вашої руки?

— Ця жінка лише поглядом має лікувати рани, поцілунком має заспокоїти, пригорнувши рукою, має відгородити від всіх бід і проблем.

— Але ж як це можливо? – запитав Ангел.

— Можливо, бо Я дав їй велике серце, яке без слів зрозуміє свою дитину. Вона на відстані відчуватиме споріднену душу, навіть під час сну думатиме про своє дитя, — відповів Бог.

— А якщо дитина образить її, вона вже не буде так сильно любити?

— Нічого не зміниться, бо Я дав їй безмежне терпіння і сліпу любов.

— То вона вийде дуже сильна і витривала, її нічого не зможе зламати?



— В її силі і її слабкість, бо дуже легко образити і засмутити того, хто беззаперечно і безкорисливо любить.

— Мені шкода матір, бо стільки випробувань їй доведеться перенести! – з сумом промовив Ангел.

— Так, але це – її призначення на землі. Вона витримає, справиться. А Я завжди даватиму силу і допомагатиму всім матерям. Витиратиму їхні сльози і вселятиму в серця любов, – задумливо прошепотів Бог.