Для досягнення високого врожаю перцю необхідно правильно використовувати добрива.
Першу підгодівлю перцю рекомендується провести, коли він цвіте, а другу — під час дозрівання плодів. Для цих цілей можна використовувати гнойову рідину або пташиний послід.
Для приготування гнойової рідини необхідно розвести свіжий гній з водою в співвідношенні 1 до 5 і настояти протягом 5-10 днів під щільно закритою кришкою. Пташиний послід слід розвести водою в 12-15 разів.
Якщо виникає питання, як підгодувати перець під час плодоношення, відповідь дуже проста: використовуйте те ж добриво, як і під час першої підгодівлі. Можна використовувати одне добриво обидва рази або застосовувати їх по черзі в будь-якому порядку.
Найефективнішим способом удобрення є застосування добрив через 2-3 дні після поливу рослин.
Окрім правильного удобрення, важливо також правильно посадити перець для отримання гарного врожаю. Насіння слід висівати за 50-60 днів до висадки в ґрунт, а розсаду висаджувати після завершення заморозків. Відстань між рядами повинна становити 40 см, а між рослинами в ряду — 15-17 см. Перед висадкою розсади в ґрунт рекомендується вносити перегній або компост у кількості 2-3 кг на 1 кв. м.
Правильне приготування компосту є важливим кроком. Щоб це зробити, спочатку необхідно видалити 10 сантиметрів ґрунту на вибраній ділянці. Можна також викласти товсті гілки як дренаж. Потім на поверхню кладуть органічні відходи, які слід роздрібнити. Товщина шару повинна бути 15-20 см. Шари органічних відходів чергуються з компостними добавками, такими як глиняне борошно, пилоподібний кремнезем, рогове, кров’яне та кісткове борошно, гній. Також можна додавати шари землі. Верхній шар компосту закривається землею і рослинним матеріалом, наприклад, вирваними бур’янами. Для захисту від прямих сонячних променів і дощу рекомендується створити легкий навіс з дощок, використовувати солому або очеретяні циновки. При спекотному літньому сезоні компост потребує періодичного поливу.
У процесі компостування слід використовувати органічні матеріали, багаті на азот, такі як свіжі рослини, листя, залишки мульчі, обрізані гілки дерев і чагарників, висохле сіно, відходи з кухні, гній. Деяка кількість органічних матеріалів зі зменшеним вмістом азоту, таких як солома, сухе листя, папір, деревна стружка, також можуть бути використані в компостуванні.
Варто пам’ятати, що не всі матеріали підходять для компостування. Не рекомендується використовувати хворі рослини, плоди або їх частини, бур’яни та трави з насінням, хімічно складні речовини, такі як цитрусові, пофарбований папір. Також не рекомендується компостувати органічні залишки, які погано розкладаються, наприклад, кістки. Кухонні відходи та інші залишки, які мають неприємний запах і привертають увагу гризунів і шкідливих комах, такі як м’ясо, також не рекомендується використовувати в компостуванні.