Перед Різдвом трапляються дива. Але хто ж їх робить? Звичайно, маленькі янголятка. Вони сидять на білих хмарках та перечитують-переглядають вчинки, які люди робили за весь рік. Але янголятка надзвичайно добрі, тому не хочуть карати людей за те, що вони коїли щось погане. Їхня мета – винагородити за милосердя, співчуття, самопожертву…
Переглядаючи список справ одного хлопчика, ангеляткам надзвичайно сподобався такий пункт: ВРЯТУВАВ ПОКИНУТИХ ЦУЦЕНЯТ. Дійсно, ця історія трапилася минулої зими. Хлопчик дуже хотів завести собаку, але батьки не дозволяли. Він щодня підгодовував собачку, що жила у задньому дворі. Навіть дав їй кличку Лола. Як вони міцно здружилися! Одного дня хлопчик помітив, що Лола стала сумною, не хотіла гратися. Зранку він прибіг, щоб погодувати свою улюбленку, але вона його не зустріла веселим помахуванням хвостика. Підійшов ближче і побачив: Лола привела на світ трьох маленьких цуценят. Вони були зовсім безпорадними та сліпими.
Хлопчик залучив до доброї справи своїх друзів. Діти добре піклувалися про цю хвостату сім’ю. Але одного разу сталося непоправне: хлопчик знайшов свою Лолочку мертвою на обочині дороги (її збила машина). Як же важко дитині було усвідомити, що вірного товариша вже немає. Але що робити з цуциками? Зима, холодно, вони ж замерзнуть…
Друзі зголосилися допомогти. Разом розклеювали оголошення, писали в соціальних мережах – і….. знайшли родину всім цуценятам.
Кожного дня хлопчик проходив повз місце, де жила його Лолочка і сумував.
Ангелятка порадилися і вирішили: щоб вгамувати біль цього хлопчика і віддячити за чудовий вчинок, треба подарувати йому маленьке грайливе цуценя. А батьків слід переконати. «Сьогодні вони бачитимуть нас у сні, спробуємо домовитися» — сказали янголята.
Прокинувшись зранку, хлопчик вирішив прогулятися. Прочинив двері і побачив в коридорі коробку. З цікавістю відкрив, а там… його мрія.
Ця прогулянка вже не була сумною і нудною. А янголятка задоволено спостерігали, як зароджується дружба.