Кирилів день — 9 червня: головні заборони, яких слід дотримуватися усім християнам

Кирилів день є народним християнським святом, яке відзначається 9 червня. У цей день віряни православної церкви вшановують пам’ять двох святих: Кирила Олександрійського, святителя та архієпископа, та Кирила Білозерського, святого з чернецтва, ігумена.

Життєвий шлях Кирила Олександрійського:

Кирило Олександрійський народився в 376 році в династії архієпископів, заснованій Афанасієм Великим. Він став четвертим послідовником у цьому ланцюжку, де архієпископська кафедра передавалась від дядька до племінника. На посаді архієпископа Кирило активно захищав християнську віру, боровся з єресю, ідолопоклонством і іудеями, які підбурювали до насильства. Його богословські праці мали глибокий зміст і значення.

Святий Кирило Білозерський: Перший монах Білоозерського монастиря:

Преподобний Кирило Білозерський, в миру відомий як Козьма, народився в 1337 році в Москві. Походив він, можливо, з боярського роду Вельямінових, але точні відомості про його батьків невідомі. У юності він прийняв постриг у Симонівському монастирі й отримав ім’я Кирило. Пізніше Сергій Радонезький вибрав його з монастирської братії та провів з ним тривалу бесіду відокремлено.

Коли помер настоятель монастиря, ченці проханнями переконали Кирила стати їхнім наставником. Він погодився, але його серце тягло до самотності. Він гаряче молився Пресвятій Богородиці, щоб вона показала йому правильний шлях. І одного разу він почув голос, який велів йому йти на Білоозеро. Разом з ченцем Ферапонтом Кирило прибув до цього місця. Там вони заснували обителі, розкопавши землянки, і продовжували чернечий подвиг, проводячи багато часу в молитвах і постах.

Пізніше Ферапонт покинув Кирила і заснував свій монастир на пагорбі, який став відомий як Ферапонтів монастир. Кирило залишився самотнім, але з часом до нього почали приєднуватися ченці з Симонова монастиря, і так утворилася його обитель. У 1397 році був заснований Кирило-Білозерський монастир, який прославився своїми суворими правилами, включаючи заборону на особисті речі для ченців та обмеження володіння навіть питною водою. Преподобний Кирило сам був яскравим прикладом для братії.

За свою віру і життя самоствердження, Кирило Білозерський отримав дар прозорливості від Всевишнього і виявляв здатність до чудесних діянь. Він помер у віці 90 років.

Таким чином, свято Кирилів день є днем, коли ми вшановуємо пам’ять двох видатних святителів — Кирила Олександрійського та Кирила Білозерського. Кожен з них пройшов складний шлях служіння Богу і залишив по собі слід в історії християнства. Традиції цього свята включають молитви, відвідування храмів та монастирів, а також вшанування святителів через їх вчення і приклад життя.

Традиції свята

Народні вірування і традиції пов’язані зі святом, яке називають Сонцеворотом, через його символіку повернення до літа. Це найдовший день року, коли сила Сонця досягає свого піка. У цей час люди мали певні обережності стосовно своїх дій впливу Сонця на рослини. За повір’ям, сонячні промені могли пошкодити врожай, тому рослини не пололи та не пересаджували, але пізню розсаду все ж висаджували.

Кирилів день був особливим часом для природи. В цей день у лісах зазвичай дозрівала суниця. Існує повір’я, згідно з яким ця ягода з’явилася, коли Ісус доторкнувся губами до суничного кущика. Крім того, для тварин він вказував на настання важливого періоду: якщо жито розпускалося, це означало початок збирання сіна.

Прикмети, які передбачали погоду

У народі існує багато прикмет, пов’язаних зі спостереженнями погодних умов. Ось деякі з них:

• Велика кількість ягід передвіщає холодну зиму.
• Якщо мурахи копошаться навколо свого мурашника, можна очікувати сонячну погоду. Якщо вони сховалися, погода, ймовірно, буде поганою.
• Якщо небо похмуре, але бджоли літають, ймовірно, буде суха погода.
• Безперестанне кричання ворон означає наближення поганої погоди.
• Якщо ластівки й стрижі кружляють низько над землею перед дощем, це також може бути ознакою негоди.

Вірування та прикмети були важливою частиною народної культури та допомагали людям розуміти й прогнозувати погодні умови та природні явища. Вони передавалися з покоління в покоління і збереглися до сьогоднішнього дня, хоча науковий прогрес надає нам більш точні способи прогнозування погоди.