Дві свічки лежали поруч. Одна ще ніколи не була запалена, а інша до половини згоріла, вкриваючись застиглим воском-сльозинками, що стікав при горінні. Незапалена свічка згорда подивилась на подругу і сказала:
— Щовечора ти приходиш все меншою. Так і не встигнеш насолодитися життям, бо тіло твоє скапує воском.
— Так, я знаю, але немає печалі і жалю в моєму серці. Наше життєве призначення – запалювати вогники, освітлювати шлях, миготіти таємничістю при вечірній молитві. У цій ситуації шкодувати треба тебе, бо у кого немає мети, той нікому не потрібний. З часом ти зрозумієш цю істину і захочеш горіти, щоб прожити коротке, але корисне життя.
Запалюйте серця, несучи вогонь добра та щастя, бо полум’я не згасає, якщо від нього запалюються інші.
Марно говорити або доводити що-небудь тому, хто просто не здатен зрозуміти й оцінити. Обирайте оточення…
Полив кімнатних рослин – це не просто звична процедура, а важливий фактор їхнього здоров’я та…
Заміна морозильної камери – це не тільки дороге задоволення, але й неприємність, якої можна уникнути,…
Органічне добриво для рослин: як правильно використовувати деревну золу Використання органічних добрив, зокрема деревної золи,…
Святвечір – символ єдності, родинного тепла та духовного багатства Святвечір, що передує Різдву, займає особливе…
Сушиш білизну в кімнаті? Це може бути небезпечно для твого здоров'я! Дізнайся чому і як…