Поведінка дитини залежить від багатьох чинників: від віку, характеру, оточення, виховання. Інколи вчинки дітей бувають нестерпними, але не потрібно одразу погрожувати чи карати, а слід розібратися в причині.
Деякі батьки вважають, що діти мусять якимось чином заслужити їхню любов. Часом помилки бувають ненавмисні: тоді дитину треба підтримувати, а не вичитувати. Слід пояснити, як краще повестись в тій чи іншій ситуації, як виправити скоєне. Взагалі не можна розвивати страх, що покинете дитину, якщо її поведінка не відповідатиме вашим вимогам. Дитина має бути впевненою, що від неї не відмовляться ніколи, що їй допоможуть. Тоді в неї буде сильна мотивація ставати кращою, змінюватися.
Діти не такі емоційно стійкі, як дорослі. Часом вони не можуть побороти в собі гнів, неприязнь, роздратування. Батькам необхідно все роз’яснити, заспокоїти, стати опорою для своєї крихітки. Ні в якому разі не порівнюйте дитину ні з ким і не кажіть, що знайдете собі кращу і слухнянішу. Це підірве віру у стабільність, захищеність. Страх поселиться в дитячій душі.
Часто батьки вважають, що дієвим методом виховання є залякування святими, Богом, Янголом-охоронцем. Так, це має короткочасний ефект, але формує неправильне сприйняття релігії. Краще пояснити, що Бог завжди любить Своїх дітей і хоче, щоб вони були слухняними.
Всі діти з нетерпінням чекають приходу Миколая і намагаються бути гідними подарунків, що він принесе. Не маніпулюйте дитячою свідомістю погрозами, що святий Миколай образився і не прийде. Це травмує психіку дитини, викликає переживання та стреси.
Любов – основний принцип виховання. Головне зрозуміти, що власним прикладом ви швидше досягнете позитивних результатів, ніж погрозами та шантажем.