У одного господаря була пасіка і отара овець. Він дуже добре піклувався про свою живність, але кожного дня був засмучений.
Коли виганяв випасати отару на нову галявину, вівці спасали всю траву й квіти і давали багато молока. Але бджолам було вже нічого збирати на цьому місці.
Коли ж він не випускав овець, щоб бджоли зібрали вдосталь пилку з квітів, вівці давали мало молока.
Йшов він вулицею дуже засмучений і зустрів старця. Коли мудрець запитав, чого в очах сум, господар розповів йому свою історію.
Мудрець подумав трохи і сказав: «Все залежить від того, як ти сприймаєш цю ситуацію. А ти подивися на це з іншого боку: коли бджоли не носять мед – вівці віддячують тобі молоком. Коли ж овець годуєш вдома – бджоли носять вдосталь пилку».
Чоловік зрозумів, що для того, щоб стати щасливим, треба дивитись на все зі світлого боку.