Повчальна історія: Ніколи не судіть людину, ви можете не знати всього.

Цю притчу розповідав нам давно вчитель у школі.

Одного разу  молода родина пливла на кораблі, сталася аварія і корабель почав тонути. Чоловік з дружиною доплили до рятувального човна, але місць було тільки для однієї людини. Чоловік не розмислюючи, відштовхнув свою дружину і зайняв останнє вільне місце у човні. Перед тим, як дружина загинула, вона вимовила кілька фраз.

Тоді вчитель поставив одне запитання: що промовила дружина перед тим, як загинути? Більшість учнів відповіли: «Ненавиджу тебе!», «Як ти міг так вчинити зі мною?».

Але один хлопчик з нашого класу промовчав, а потім сказав: «вона попросила наглядати за їхньою маленькою донькою». Вчитель був здивований відповіддю і поцікавився у хлопця: «Ти вже чув цю розповідь?».

Учень відповів, що ні, просто коли моя мати помирала, вона батька попросила теж саме.

Вчитель засмутився і сказав, що він дав правильну відповідь.

Але цим історія про цю сім’ю не закінчилась.

Чоловік повернувся до доньки, виховував та дбав про неї. Через дуже багато часу, коли дівчинка стала досить дорослою, батько помер. Дівчина переставляючи речі знайшла щоденник, в якому було написано: «До того, як ми поїхали в подорож з дружиною, ми відвідали лікаря і той оголосив дружині страшний діагноз – вона мала досить мало часу, вона смертельно хвора».

Батько карав себе постійно за свій вчинок на кораблі, він не міг змиритися з вироком та єдиним порятунком було, тоді відштовхнути дружину.

Ось так дівчина через такий довгий час дізналася всю правду.

В класі всі перестали гомоніти та глибоко поринули в роздуми.

Не судіть одразу вчинки людей, іноді під обличчям доброї людини ховається зло і навпаки. Ми не знаємо, що спонукає кожну людини до цих вчинків.