Повчальна притча «Дві хлібини», яка багато чому навчить вас.

Ця пригода трапилася в одній бідній родині. В селищі жила жінка, чоловік помер, але в неї був син. Він виріс та пішов з дому шукати кращого, безтурботного життя. У жінки була традиція кожного дня випікати дві буханки хліба. Одну вона залишала собі, а іншу кожного дня клала на вікно, для тих, хто потребував їжі.

Перед тим, як покласти хліб на вікно, матінка промовляла молитву. Вона молилася за свою дитину, просила для неї кращого життя. Жіночка стала помічати, що кожного дня хліб забирав один безхатько, а беручи його промовляв слова: «Погані справи, які ви робите, залишаться вам, а добрі навпаки повернуться» та йшов далі.

Ця ситуація повторювалася кожен день й жінка почала замислюватися над цими словами. Одного дня пані була не в доброму настрої та вирішила відвадити старигана. Вона, як завжди спекла дві хлібина, а в одну поклала отруту та поклала на підвіконня. В той момент жінка почувала себе зніяковілою, а потім отямилась та викинула хліб у вогонь. Швидко спекла свіжий хліб та поклала на вікно, як завжди. Старий знову прийшов, взяв хлібину та пішов промовляючи ті ж слова.

В той же день, коли стемніло, жінка почула, що хтось намагається зайти до оселі. Коли відкривши двері, побачила свого синочка. Він був неохайно одягнений та дуже виснажений. Син почав розповідати матері, що з ним сталося: «Матінко, я блукав по селу шукаючи гарного життя та нічого не вийшло, я дуже втомився, мені не було чого їсти і я втратив свідомість. Та прийшовши до тями, я побачив дідуся й він пригостив мене хлібом. Завдяки йому я вижив та повернувся додому». Мама почувши розповідь, почувала себе винною, почала думати про свій вчинок. Якби вона не спалила отруйний хліб, то ніколи не побачила свого синочка.

В той час мати зрозуміла, що хотів їй сказати цими словами старий: «Погані справи, які ви робите, залишаться вам, а добрі навпаки повернуться»!