29 серпня, заведено святкувати Спас Нерукотворний. У християнстві свято має назву – Перенесення з Едесси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа. Святий лик Ісуса зображений на хустці або на дошці, тому він отримав назву нерукотворний.
З’явився він у той момент, коли Господь витер рушником обличчя й на ньому з’явилось його відображення. Цей рушник зберігався в Едессі, а згодом його перенесли до Константинополя. Через деякий час, святиню загубили під час Хрестових походів.
У давні часи заведено було молитися цього дня. Господині відправляли своїх чоловіків у поле з сіллю та хлібом. Чоловіки засівали зерно. Селяни починали збір врожаю горіхів. Господині пекли різноманітну випічку з нового врожаю борошна.
Чоловіки очищали колодязі та криницю й пили воду, яка тече під землею. Селяни дивилися, як починають відлітати птахи у теплі краї. Люди вірили, що відлітання журавлів цього дня, покличе за собою морози на Покрову.
День починається зі священної літургії та освячування горіхів. Жінки роблять ліки з горіхів та випікають пироги з борошна, яке зібрали цього року. Родини збирались за святковим столом та куштували смаколики.
Заборони цього дня:
- Сваритися та думати про погане.
- Бажати комусь зла.