Всі люди відзначають Стрітення Господнє – 15 лютого. Цього дня було заведено освячувати воду та свічки. Говорять, що ці дві речі мають однакові цілющі властивості, допомагають людині у важкі часи.
Традиційним обрядом в цей день вважалося робити хресний хід. Люди йшли та в руках тримали запалені свічки. Ці свічки потім захищали від блискавки.
Таку Стрітенську свічу робили з натурального бджолиного воску. А сила її ховалась у молитвах. Саме така свічка приносила умиротворення та допомагала у труднощах.
Коли запалюють Стрітенську свічку?
- Для освячення житла, яка потім виконує функцію оберегу.
- Запалюють на великі церковні свята.
- Під час хвороби запаліть свічку та прочитайте молитву.
- Під час сварок у домі.
- Коли тяжко хворий доживає свої лічені дні, для полегшення його страждань. Свічку померлому ставлять у схрещені на поясі долоні – означає, що пішов з життя праведником. А якщо вмирали відьми – брали свічки, три штуки та переливали свяченою водою тричі хрести. Таким способом уберігали себе від появи відьом з того світу.
- Від переляку малим дітям Стрітенською свічкою обсмалювали трохи волосся в області – лоба, вух та потилиці. Цей умовний хрест слугував оберегом від ураження грозою та безглуздої гибелі.
Ця свічка служила помічницею під час пологів, допомагала тяжким хворим. При зубних болях – рекомендували гризти свічу. Задимлювали приміщення під час епідемій, домашній скот перед вигоном на пасовисько. Просто брали з собою, бо вона приносить щастя.
Ходили такі плітки, що коли в церкві під час богослужіння згасне свічка, значить та людина помре. А якщо віск капне на долоні – добробут і злагода будуть супроводжувати цілий рік.