Більшість людей часто замислювались над тим, як приходячи до церкви можна помолитися за всіх, кого пам’ятаєш. Ви, мабуть, часто бачили, як при вході біля продажу свічок парафіяни передають матінкам якісь записки.
Ці записки мають назву церковні. В них люди пишуть імена всіх померлих, за яких треба помолитися. Потім ці записки передають до вівтаря і священник під час літургії читає імена померлих таким чином поминає їх. При читанні він виймає частки з просфор. Після закінчення священної літургії, ці частки переміщають в спеціальну чашу з Тілом і Кров’ю Христовою.
Ці записки приносять не лише за померлих, а й за живих. Також, вони поділяються на тривалі та разові.
- Тривалі записки — сорокоуст, пів року, рік.
- Разові записки — проста, замовна, особлива, панахида, молебень.
Якщо ви бажаєте помолитися за упокій, необхідно писати у панахиду, а за здоров’я – молебень. У всіх інших можете подавати за живих та мертвих.
Віряни мають спеціальні книжки, які отримали назву помянник. В цю книжку записують імена живих та померлих. Кожна людина може придбати для себе таку книжку. Зберігати її необхідно біля ікон.
Частіше всього люди пишуть молебень. Він подається лише про живих людей. Також, він може бути прохальним або подячним. Коли пишете молебень не забудьте вказати зверху кому саме молебень, а внизу за кого треба помолитись.
Частіше всього молебень служать після літургії.