Наші предки вірили, що кожне дерево щось символізує та означає, має свою енергетику. Звичайно, з розвитком цивілізації ці знання частково втратилися та стали неактуальними, бо людина віддалилася від природи, але мудрість предків забувати не можна.
Дуб оспіваний в піснях, про нього складено багато легенд. Це дерево садили біля будинку, щоб привернути достаток та спокій. А ще люди вірили, що молоде подружжя неодмінно має тричі обійти це дерево, щоб жити в злагоді і мирі.
З великою пошаною в давнину ставилися до берези. Вважалося, що це дерево може наповнити людину життєдайною силою. Березові гілки використовували як оберіг від злих сил.
Березу садили біля оселі, щоб відвертала блискавку.
Слов’яни надзвичайно шанували лікувальні властивості клена. Вірили, що це дерево ще й передбачає долю, та може визначити, чи в людини чиста душа. Якщо когось підозрювали у злочині, то наказували доторкнутися до клена і слідкували за деревом: якщо листя жовкне, то людина нагрішила.
Ні в якому разі не садили ялину на подвір’ї, щоб жінка не була бездітною. Але якщо дерево все ж росло біля дому і почало сохнути, то вірили, що незабаром сім’я когось втратить. Ще побутувала думка, що ялина, яка виросла вищою за дах, пророкує смерть одного з членів сім’ї.
Заборонено біля дому садити осику, її вважали проклятим деревом. Водночас це дерево використовували для боротьби з нечистою силою.