В підземному переході кожних вихідних грали музиканти. Заклопотані люди просто проходили повз, а дехто на мить зупинявся, щоб послухати музику чи вкинути у капелюха кілька гривень.
Неподалік завжди сидів глухий дідусь. Музиканти вже знали його, бо він любив дивитися, як вони рухають пальцями, граючи на музичних інструментах.
Цього дня в дідуся справи йшли погано: в капелюсі бряжчало лише кілька монет. Тоді один з артистів вирішив допомогти старенькому. Він взяв листок і ручку і написав: «Я щоразу приходжу, щоб подивитися, як грають музиканти, але не можу почути цієї мелодії».
Цей плакат біля дідуся зробив свою справу: люди кидали гроші у капелюх старого та зупинялися біля музикантів, щоб впустити в серце звуки музики.