Зворушлива та повчальна історія, яку слід прочитати кожному з нас, щоб потім не довелося лікувати душу

Часом ми настільки занурюємося у повсякденні турботи, що не помічаємо найважливіших речей у житті. Гроші та матеріальні блага не замінять нам рідних, які чекають нашої уваги і любові.

Один чоловік, який давно переїхав до міста, часто згадував свою самотню матір, але постійно відклав візит через буденні справи. Він знав, що їй важко жити без допомоги, але турботи про власну сім’ю завжди відволікали його. Сумління постійно нагадувало про матір, яку він не бачив кілька років.

Нарешті, взявши відпустку, він вирішив поїхати до рідного села. В дорозі його охопили спогади: дорога з тополями, батьківська хата, квіти фіалки біля дому, які мати любила. Чоловік купив фіалку в горщику, сподіваючись, що це порадує матір.

Коли він приїхав, усе навколо було до болю знайоме. Але коли вибіг з машини з подарунками, на подвір’ї його зустріли лише ті самі фіалки. Хата була порожньою. Стисло горло, і на серці стало важко. Він пішов до сусідки, щоб дізнатися, де мати.

Сусідка повідомила, що його мати давно чекала на нього, але так і не дочекалась. Вона залишила прощального листа, просила не засмучуватися і не картати себе. У цей момент чоловік зрозумів, що всі його турботи були не варті тих довгих років, які він втратив, не бачачи матір.

Йдучи на похорон, він згадував усе, що хотів зробити: відремонтувати хату, купити дрова на зиму. Та вже було пізно. Мати пішла, а залишилися тільки її спогади та фіалки, які тепер дивляться на нього з її могили.

Ця історія нагадує нам про важливість цінувати рідних, поки вони поруч, і не відкладати можливість бути разом на потім.